Лагода

Не від довгого життя зріє розум,
а від частих подорожей.
(Східна мудрість)

Продовження статті: Ібн Сіна: талант починається з сім’ї

Ібн Сіна — визнаний науковий діяч і лікар Середньої Азії X-XI століть, у Європі відомий під ім'ям Авіценни. Народився 980 року поблизу Бухари, в одному з найдавніших міст Узбекистану. Легше перелічити ті галузі знання, яких він не торкався, ніж ті, у яких він залишив помітний слід. У філософії та медицині значення Ібн Сіни особливо велике. Відомий медичний збірник «Канон лікарської науки» формував мислення багатьох поколінь лікарів протягом майже шести століть.

Ібн Сіна був людиною, яка жила своєю мрією, постійно пізнаючи нове; людиною, що заглянула за межу забобонів та стереотипів. Безстрашність, як особлива риса вільної людини, була його вірним помічником на життєвому шляху. В епоху середньовіччя в Європі лише кілька видатних особистостей могли зрівнятися з ним за обсягом різноманітних знань, за талановитістю, працездатністю й за власними гігантськими творчими напрацюваннями.

Особистий досвід. Вирішальне значення відомий лікар і вчений надавав особистим спостереженням і досвіду. Він багато подорожував як з власної волі, так і за примхою долі, і накопичив величезний матеріал для роздумів. Жваві міста й безлюдні пустелі з самотніми караванами, життя хлібороба, палац візира і підземні в'язниці — усе це дало йому безцінний досвід, який він зміг уміло використовувати. Праці Ібн Сіни вражають також достатком літературних джерел мислителів і дослідників Греції та Риму, Індії та Китаю, і розробленими ним прийомами й передовими знаннями, що випередили свій час.

Мене вразив його непереборний потяг до знань. Незважаючи ні на що, він продовжував трудитися над улюбленою справою і розширювати межі пізнання світу. У цієї людини не було тих інформаційний ресурсів і знань, які є у нас зараз. До того ж, його свобода й освіченість лякала можновладців, тому, коли вони його не змогли «підпорядкувати своїй волі», то вирішили вигнати, а потім кілька разів запроторювали за ґрати. Однак, це не зломило його дух і зовсім не завадило йому зробити серію відкриттів, підтвердження яких відбулося через сторіччя. Очевидно, він глибоко розумів, що ніякі сили не зможуть приховати справжні знання від людини, яка щиро прагне їх. Тому Ібн Сіна не боявся писати свої трактати, більше того — робив це з особливою старанністю. Як кажуть, немає нічого таємного, яке б не стало дійсністю. Це справжній приклад того, що якщо людина істинно чогось хоче не тільки для себе, а й для інших людей, вона цього обов'язково досягне. Які б випробування не посилала доля, якщо людина твердо йде до своєї мети, то вона її досягне. Нагородою ж за його завзятість та наполегливу роботу над самим собою були знання, що звільняли від страхів та забобонів цього світу.

«Канон» — відображення праці справжньої Людини. Одним з найвідоміших творів Ібн Сіни є «Канон лікарської науки», написаний близько 1020 р. Це унікальне колосальне зведення медичних знань, невичерпне джерело людської мудрості, яке відразу затьмарило всі раніше написані в той час трактати відомих лікарів. Завдяки досвідові лікування Ібн Сіни, його численним мандрам і широті спостережень, «Канон» набув тієї стійкості, тієї життєвості, яка дозволила йому протягом понад п'яти століть залишатися неперевершеним довідником медицини. У ньому чимало уваги приділяється філософії та практиці збереження здоров'я, процвітання людини. Протягом шести століть «Канон» служив джерелом медичний знань у країнах Заходу і Сходу.

Велика спадщина. Ібн Сіна був діячем науки, пронизаним духом дослідництва й прагненням до охоплення всіх сучасних галузей знань. Мислитель виділявся феноменальною пам'яттю і гостротою думки, які він розвивав упродовж усього свого життя. Він досяг успіхів у цьому завдяки читанню книг і розширенню свого кругозору знань про світ і про людину.

Оглядаючи єдиним поглядом це бурхливе, повне боротьби, тривог і хвилювань, праць і слави життя, можна прийти до висновку, що воно прожите незвичайною людиною, яка на своєму особистому прикладі показала, які духовні, інтелектуальні можливості таїть у собі людська особистість. Він зумів універсально проявити себе мало не у всіх галузях науки й культури. Його велика спадщина полягає навіть не в тому, що він написав «Канон» і ще сотні інших праць, а в тому, що він на власному прикладі показав, ЩО може зробити одна людина за своє життя, скільки добра й користі може вона принести багатьом людям , народженим і ще не народженим — як у сьогоденні, так і в майбутньому.

Після дослідження життя цієї людини, я зрозуміла, що не варто боятися невдач, перешкод або піддаватися моді часу, потрібно максимально розвивати й розкривати свої таланти, пробувати себе в різних працях, розвивати себе знаннями. Хто знає, які таємниці ще нерозкриті, які грані ще не пізнані. Авіценна, як і багато інших, показав, що до великих відкриттів приходили прості люди, повністю віддані своїй справі. Відкриття не було якоюсь «магічною» або «надприродною» дією. Це була наполеглива робота людини, яка зуміла посадити свою лінь і Его на «залізний ланцюг». Це була незламна Воля людини, завдяки якій ніхто не міг ані купити його нескінченними тілесними бажаннями, ані залякати його дух. Тому зараз у нас є плоди великих праць, на основі яких розвинулася цивілізація і продовжує розвиватися й удосконалюватися нова людина.

Вільнодумець — так його називали. Вільнодумець за устремлінням, за сміливістю думки, за незалежністю, за своєю поведінкою в житті. Його не можна було залякати переслідуваннями, погрозами і в'язницею, змусити вільну людину відмовитися від своїх переконань чи змінити їх так, як хочуть сильні світу цього. І не важливо, чи був це жорстокий «політик» султан Махмуд Лазневі, чи політики-фанати мусульманського духовенства.

Через 150 років після написання геніальної праці «Канон», його перевели на латинську мову. Ним користувалися протягом шести століть у Європі. Саме тому його латинський переклад багато разів перевидавався і за кількістю видань конкурував з Біблією.

Дослідники спадщини Ібн Сіни відзначають, що «вся діяльність його була заснована на вимогах істини й розуму». Вони без сумніву підкреслюють, що Ібн Сіна, завдяки значенню його творчості та праць, належить всьому людству.

Однією з особливостей цього знаменитого лікаря був його потяг до енциклопедичного систематизованого накопичення й передавання знань. У той час енциклопедизм був поширений тільки як форма збору знань, але користі від неї було мало. Що ж зробив Ібн Сіна з його енциклопедичністю духу й кругозору? Він здивував своїми знаннями в зовсім різних напрямках науки, а його величезна творча активність тільки підкреслила безмежні можливості людини. Йому вдалося перетворити цю форму передавання знань у практичні посібники, які просунули б науку того часу значно вперед, якби не фанатично налаштовані деякі релігійні діячі, управителі й багато людей того часу, закріпачених в забобонах та стандартах мислення.

Переглядаючи історію життя Авіценни, я зрозуміла, скільки корисного може зробити кожна людина. Мене вразила простота й доступність знань, позитивних результатів, яких домагається людина, що постійно розвиває себе, свої знання про світ і про людську природу. А з нашими технічними можливостями і вже накопиченими знаннями ми маємо унікальну можливість зробити такі відкриття, які приведуть до зовсім нової гілки розвитку нашої цивілізації. Як мовиться, уся складність в простоті: будь Людиною і працюй над улюбленою справою для людей і заради людей, а результат себе не змусить чекати.

Справжня наука — в руках справжніх людей. Якщо ми направимо погляд дослідника вглиб історії, то побачимо чимало вчених, які ставили, як і Авіценна, за девіз свого життя людяність, волю і працю. Це видатні вчені різних століть: Омар Хайям, Тесла, Вернадський, Ціолковський і багато інших. Вони так само, як і Авіценна, прагнули до самовдосконалення. Вони працювали для людей і заради людей, прагнули донести людям свої знання, щоб показати, що світ набагато більший і цікавіший, ніж ми звикли думати про нього у форматі побутових проблем. За великим рахунком, нам (як і їм) ніщо не заважає наповнити своє життя вищим сенсом, розкрити свій потенціал і зробити щось корисне для людей: на своїй роботі, у сім'ї або у сфері своєї діяльності. Вийти за рамки стереотипного мислення й запитати себе: «що я можу зробити корисного для людей, світу, пізнання себе ось тут і зараз?» І тоді ваш світ зміниться, збагатиться й наповнить важливим глуздом і змістовністю такого швидкоплинного життя. Пам'ятайте, що все в ваших руках і, як і в усіх видатних діячів людства, усе починається з щирого бажання і першого Кроку до дії.

Продовження: Ібн Сіна: загадка людської особистості

Катерина Циганчук,
учасниця Міжнародної громадської організації «ЛАГОДА»