Лагода

Суть є у сутності твоїй,
Не довго бути прихованою їй,
Чи не тому, що суть людини
Одразу видно з її дій?
(Рубаї Абу Алі ібн Сіна)

Мати талант — це ще не означає його використовувати. З ним можна прожити все життя, але так і не розвинути в собі наділені природою зародки і, відповідно, не принести ніякої користі людям. Талант розвивається тільки в діяльності, коли особистість докладає зусиль, щоб його розвинути і направити в потрібне русло. Ось тоді й результат не змусить чекати на себе. Величезний вплив на молоду особистість і її образ мислення мають батьки. Дуже багато залежить від того, чи займаються вони вихованням своєї дитини, чи передають свої прямі обов'язки третім особам. Усі батьки хочуть кращого для своїх дітей і роблять усе можливе для їх розвитку. Але виховання може бути різним. Можна подавати дитині приклад власною людяністю, любов’ю до знань, працьовитістю. А можна номінально це «прищеплювати». Але дитина — істота спостережлива. Як правило, практика й особистий приклад батьків для неї важливіший, ніж номінальна теорія третіх осіб. Наведу приклад з біографії відомого лікаря й наукового діяча Середньої Азії X-XI століть Абу Алі ібн Сіни, відомого в Європі під ім'ям Авіценни.

Переважання духу самовдосконалення в сім'ї, де народився майбутній учений, дуже допомогло розкритися багатьом талантам хлопчика з найраннішого дитинства. Завдяки захопленню батька іншими культурами та віруваннями, маленький Ібн Сіна дізнався про те, як єгиптяни уявляли душу й розум, як ставилися до смерті і в чому вважали призначення життя. Батько Ібн Сіни за специфікою своєї роботи був пов'язаний з Єгиптом, тобто, він зміг отримати максимальну користь від своєї роботи не стільки в грошовому еквіваленті, скільки в культурно-етичному, що, певна річ, перейняв і його син. Батько також любив слухати спів жерців Мемфісу. До слова, згодом Ібн Сіна написав аж п'ять трактатів, присвячених дослідженням музики. Чи не дитячі враження спонукали майбутнього вченого дослідити й цю царину?

У рідному місті Ібн Сіни Бухарі були добре налагоджені торговельні зв'язки з Китаєм та Індією, Візантією та Київською Руссю. А це означає, що всі новини, новітні відкриття і, що важливо, книги потрапляли до цього міста. Якщо порівняти з сучасними містами, то будь-які новини, будь-яка книга доступна кожній людині, що в багато разів збільшує можливості пізнання кожного. У Бухарі також мешкали й творили багато вчених та філософів. Батько хлопчика часто запрошував їх до себе додому для наукових дискусій, тому що сам дуже цікавився найрізноманітнішими науками. Теми були різними: філософія, архітектура, мистецтво, астрономія та багато інших. Він дозволяв Авіценні та його братові бути присутнім на цих бесідах. Згодом сам Авіценна пише, що ці бесіди приносили йому велику насолоду, і він багато чого навчився з них. Він не тільки слухав, про що говорили науковці, а також запам'ятовував сказане. Це дало йому величезний прорив в особистому розвитку, тому що вчені не тільки ділилися накопиченими знаннями, вони також вели багатогодинні дискусії, доводили те чи інше твердження, оперуючи знаннями й фактами. Це дуже розвинуло діалектичне мислення, таке необхідне дослідникам.

В десятирічному віці Ібн Сіна залишив школу, оскільки випереджав однолітків у розвитку. Батько найняв для хлопчика приватного викладача. Через два роки хлопчик навчився всього, чого той зміг навчити його. Дванадцятирічним хлопцем Ібн Сіна активно взявся за самоосвіту. У 16 років юний вчений вилікував еміра, тобто губернатора. А це передбачає серйозну відповідальність і наявність не лише теоретичних, а й практичних знань. До 18 років молодий Ібн Сіна вже мав глибокі знання з багатьох питань.

На ранній стадії розвитку саме батьки, при наявності до дітей батьківської любові й турботи (а не особистих корисливих прагнень), можуть розпізнати схильності своїх дітей до музики чи певного виду спорту, науки чи творчості. Надзвичайно важливо змалку дати талантам і нахилам дитини поштовх. Нехай часом здається, що ще «занадто рано» або «зовсім неважливо», але насправді ці установки — самообман або, що гірше, лінь батьків займатися дитиною. Важливо створити умови й допомогти розвинути талант, оскільки найвища активність розвитку мозку людини спостерігається саме в ранньому віці, в дитинстві закладаються всі ті програми і установки, якими потім все життя користується людина. Батько Ібн Сіни бажав для своїх синів добра, тому він збирав учених на бесіди, розвиваючи свої схильності та таланти й долучав до цього й своїх дітей. Тільки завдяки захопленню батька науками діти побачили в цьому шлях, на якому можна зустріти багато загадок і, розгадавши які, можна значно випередити узвичаєні думки. Це означає — відкрити істину, зробити прорив у науці, розкрити в собі нові можливості і межі пізнання. Хіба не це є істинною нагородою для справжнього дослідника? А для люблячих батьків хіба не є нагородою те, що їхні діти виростають чесними, освіченими, готовими зустрітися з труднощами на своєму життєвому шляху, вірними собі й своїм ідеалам?

Як же передати все це дітям? Дуже просто: будьте прикладом для них, як батько для Авіценни. Адже всі дітки копіюють своїх батьків: їх психологічні установки, пріоритети та життєві цінності. І коли в сім'ї переважає доброта, дух розвитку, інтерес до мистецтва, науки чи творчості, інтерес до самовдосконалення й творення добра, у дитини з'являється шанс стати справжньою Особистістю, Людиною з великої літери, принести користь людям і повноцінно прожити своє життя. Так що любіть, творіть, розвивайтеся самі і не забувайте: від ваших прагнень та зусиль на цьому шляху залежить майбутнє ваших дітей і всього людства.

Продовження: Ібн Сіна: істинна наука в руках істинних людей

Катерина Циганчук,
учасниця Міжнародної громадської організації «ЛАГОДА»