Лагода

У минулих публікаціях «Медицина та бізнес» и «Шлях до моральної медицини» була висвітлена тема порівняння медицини та бізнесу, а також на прикладі існуючих методів лікування захворювань хребта було показано те, до яких наслідків для здоров’я призводить споживацький підхід до найважливішої галузі людського знання — медицини. Тема медичної етики та моральності людей, які працюють в різних суміжних галузях, досить актуальна, оскільки рано чи пізно неминуче вона торкається кожного з нас — в тому числі й самих медиків та бізнесменів, котрі займаються в галузі медицини. Тут, як ніде інде, доречно буде згадати народну мудрість: «Не копай яму іншому, бо сам у неї й потрапиш».

На сьогоднішній день в усьому світі медицина дуже тісно переплітається з бізнесом, перетворюючи цю найважливішу сферу в прибуткові підприємства, забуваючи часто про те, що покликана вона, передусім, зцілювати людей, а не заробляти на чужому лиху.

Сьогодні, судячи з усього, назріло нагальне питання: а що ж робити, який може бути вихід з цієї ситуації? Якщо така практика існує в усьому світі, якщо самі медики зацікавлені у підтримці та розвитку медичного бізнесу в такому споживчому руслі, то як можна вплинути на зміну цього процесу в руслі людських взаємин? Давайте спробуємо звернутися до історії недавнього минулого і, можливо, саме там ми зможемо знайти відповіді. Безумовно, в умовах сучасного світу розвиток наукової бази медицини, а також зростання якості медичних послуг неможливі без зацікавленості як з боку держави, так і приватних капіталовкладень. Однак варто зробити особливий акцент на тому, що такі капіталовкладення не повинні розумітись, як отримання фінансового прибутку. Саме цим і відрізняється меценат від спонсора чи інвестора.

Наша слов’янська земля багата людьми, які усім своїм життям істинно служили людям, були прикладами високих ідеалів Честі, Совісті та Гідності. Приміром, чимало слов’янських меценатів кінця ХІХ початку ХX ст. були людьми досить багатими, освіченими і далекоглядними. Своєю меценатською діяльністю вони не ставили собі за мету отримання прибутку або підвищення власного іміджу і авторитету, а просто від душі допомагали людям. Так, на кошти слов’янського мецената, купця першої гільдії, дворянина, статського радника Семена Семеновича Могильовцева (1846—1917) у Києві було побудовано цілу низку освітніх і лікувальних установ, у тому числі й лікарню на 40 ліжок (ріг вулиць Велика Васильківська та Лабораторна), де в роки Першої світової війни був госпіталь Червоного Хреста. Семен Могильовцев своїм самовідданим служінням народу зробив величезний внесок у розвиток народної освіти, охорони здоров’я, медицини в цілому, очолюючи різні комітети та громадські організації, серед числа яких, наприклад, Бактеріологічний інститут і Товариство швидкої медичної допомоги. Ця людина показала приклад того, як, маючи власні кошти, можна здійснити значний внесок у розвиток громадської освіти і охорони здоров’я, не очікуючи від цього прибутку, а бачачи лише величезну користь для народу.

Можливо, це і є вирішення усіх тих проблем, з якими ми зіткнулися сьогодні? Адже ніщо не перешкоджає забезпеченій людині наслідувати приклад меценатів початку ХХ століття і почати творити для людей. Як кажуть: «добра справа, яку ти зробити зумів, Богу більш до вподоби, ніж тисяча слів». Природно, що на це буде потрібен деякий час і власні зусилля, в першу чергу, над самим собою. Але і результат не змусить себе довго чекати. Варто лише одній людині показати хороший приклад, як за нею підуть інші. Адже в кожній людині є іскра добра, яка може розгорітися в справжнє полум’я. У свою чергу, це призведе до значного культурно-морального і наукового прориву у суспільстві, популяризації понять «чесність», «моральність», «совість».

Я вважаю, що для успішного становлення «моральної медицини», або як нині заведено говорити «медицини майбутнього», необхідна участь усіх верств суспільства. Тільки спільно ми зможемо досить швидко змінити ситуацію, що склалася. Уявіть на хвилинку, якого прогресу досягла б медицина, якби вона керувалася виключно моральними пріоритетами людських взаємин. Скільки життів було б врятовано, якби ті ж бізнесмени діяли за прикладом меценатів початку ХХ століття. Скільки б дивовижних відкриттів було зроблено, якби лікарі не шукали б вигоду у своїй роботі, а були зосереджені виключно на отриманні якісного результату лікування та спільно з ученими шукали б нові прогресивні способи лікування. Скільки б людських доль отримали не такий сумний поворот подій, якби пацієнти навчилися грамотно ставитися до питань власного здоров’я, тим самим стимулюючи підвищення рівня кваліфікації самих лікарів. Як мовиться, все в світі взаємопов’язане, і в кінці кінців така спільна і плідна праця призвела б до розквіту медичної науки і практики, а отже, до підвищення якості людського життя, в якому людина може встигнути зробити ще багато корисного і доброго.

Кожній людині під силу змінити навколишню дійсність, показати у своїй професійній галузі те, як потрібно чинити за канонами Совісті й Честі, як приносити благо суспільству та вдосконалюватися в особистому, духовному зростанні. Будемо сподіватися, що ці думки спонукають нас до дії, до спільних зусиль над собою і до роботи на благо майбутніх поколінь. Роблячи свій особистий вибір у бік моральності, допомоги іншим, людина тим самим сприяє культурно-моральному і науковому прогресу суспільства, і своїм прикладом допомагає зробити такий же крок підростаючому поколінню. У руках кожного з нас — майбутнє суспільства. Вибір за нами!

Володимир Оксененко, м. Київ,
учасник Міжнародної громадської організації «ЛАГОДА»