Лагода

Чи буде встановлено на головній площі країни пам'ятник споконвічним покровителям Києва і Київської Русі ― Архангелові Гавриїлу та Діві Марії? Усе залежить від волі народу. Адже майбутнє зараз дійсно в руках кожної людини!

Яким він буде ― Київ майбутнього? Містом, що лежить в руїнах войовничої людський злості, чвар? Чи містом процвітання, культурною столицею, основу якої становлять люди доброти? Майбутнє багато в чому залежить від сьогодення, від кожного з нас, від наших думок, вчинків, від наших насущних справ.

Дуже важливо, якими символами ми оточуємо свій життєвий простір, прикрашаємо своє місто. Адже символи ― це інформація, яка, так чи інакше, впливає на нашу підсвідомість, а значить ― і на нашу долю, і на долі майбутніх поколінь. З деякими символами ми стикаємося в побуті щодня. З іншими символами ми стикаємося не так часто, наприклад, символами міста. Але вони не менш важливі. Адже ми народжуємося в цьому місті, проживаємо тут своє життя. Це все одно що народитися під певною зіркою. Добре, якщо вона щаслива. А якщо ні? А якщо це пов'язано із символом столиці твоєї країни? Але на відміну від зірок, людям під силу поміняти символіку міста, якщо вона як така не сприяє його духовному процвітанню або втратила колишню силу. Адже під новою символікою (або добре забутою старою) народяться тисячі інших людей і, можливо, завдяки нинішнім змінам зміниться їхнє майбутнє.

Київ, початок XI століття. Період процвітання великого міста, яке стало основою держави Київська Русь. Початок XI століття ― це роки правління Ярослава Мудрого, роки великих культурних і духовних перетворень Києва, які яскраво виділяються на тлі подальших міжусобиць, великих князів, що воюють один з одним за право владарювання над цими землями. Які ж символи, пам'ятники архітектури прикрашали місто в ті часи ― часи відносного миру, розквіту стародавньої слов'янської держави?

Зазначимо, що тоді міста Київської Русі вражали погляд іноземців своїми величними, унікальними за архітектурою спорудами, яких не було навіть в західноєвропейських столицях. Чого тільки коштувало зведення в Києві грандіозного за тодішніми масштабами Софіївського собору! До речі, жіноче ім'я Софія перекладається з давньогрецької мови як «мудрість». Саме в церкві Софії в Києві в ті часи була заснована перша у Київській Русі велика бібліотека.

Саме в ті роки була відновлена ​​найперша кам'яна церква Київської Русі - церква, присвячена Пресвятій Богородиці. Вона була споруджена ще в 989 році князем Володимиром, батьком Ярослава. Нині вона згадується як Десятинна церква, оскільки Володимир підносив їй у дар десяту частину своїх доходів.

Під час правління Ярослава Мудрого був заснований і перший у Київській Русі монастир, який відомий як Києво-Печерська Лавра. Його покровителькою вважається Пресвята Богородиця. Це місце стало духовним оплотом держави. У ньому трудилося близько сотні ченців, багато з яких своїми добрими справами прославили Київську Русь. Це й Антоній Печерський, один із засновників монастиря, і Агапіт ― лікар безвідплатний, який прославився далеко за межами Києва здатністю зцілювати найважчі хвороби, і богатир Ілля Муромець, відомий своїми ратними подвигами, і багато інших, імена яких стали легендою.

Київ, як і сама Київська Русь, перебував під заступництвом Богородиці. Якщо ви простежите історію будівництва церков, то помітите, що протягом кількох століть на Русі найбільше будували церкви саме на честь Богородиці (Різдвяні, Введенський, Успенські та інші). І це не випадково. Слов'яни вірили, що свята Київська Русь є «Домом Пресвятої Богородиці», і що головне завдання в житті кожного слов'янина ― це служіння «Правді Божій», під якою розуміли постійне прагнення людини до добра, до Вищого Блага, до перемоги, благодаті.

Під час правління Ярослава Мудрого також були споруджені Золоті ворота. У ті часи Київ оточували величезні земляні оборонні вали. Їх загальна протяжність складала близько 3,5 км. Ці вали проходили по місцях нинішніх вулиць центральної частини Києва. Золоті ворота, у той час, вважалися головним в'їздом у стольний град Київ. Це була візитна картка столиці Київської Русі, як сьогодні такою візитною карткою для іноземців та гостей столиці є Майдан Незалежності. Золоті ворота ― це дивовижне стародавнє творіння зодчества, яке викликало справжній захват і захоплення сучасників: потужне укріплення-башта, а над нею підноситься ... церква Благовіщення, присвячена Архангелу Гавриїлу і Діві Марії.

Треба відзначити, що в Київській Русі спочатку Архангела Гавриїла вшановували разом з Дівою Марією. І вже набагато пізніше вшанування Архангела Гавриїла виділилося з культу Благовіщення Пресвятої Богородиці. В основі спільного вшановування знаходиться біблійний сюжет, де розповідається, як Архангел Гавриїл був посланий Богом до Пресвятої Діви Марії з радісною звісткою про те, що від неї народиться Спаситель світу. За переказами, в той момент, коли перед Дівою Марією з'явився Архангел Гавриїл, вона читала уривок з Книги пророка Ісайї «се діва в утробі прийме ...» (Іс.7.14). Прочитавши ці слова, дівчина почала молитися. Тут і з'явився перед нею Архангел Гавриїл з благою звісткою, яка в православній іконографії зображується в основному у вигляді гілки білосніжної лілії.

В Іпатіївському літописі 1037 р. є історична згадка про будівництво Ярославом Мудрим на Золотих воротах церкви на честь Благовіщення з метою «дати радість граду тому святим Благовіщенням Господнім і молитвою святої Богородиці, і Архангела Гавриїла».

Інше історичне свідчення про цю церкву є в книзі «Бібліотека літератури Київської Русі». Митрополит Іларіон пише: «Да еже целование архангелъ дасть Девице, будеть и граду сему. Къ онои ибо: «Радуися, обрадованнаа! Господь с тобою!», къ граду же: «Радуися, благоверныи граде! Господь с тобою!».

Тож чи не час здійснитися давно словам, що вже давно передрікалися для славного града Києва? Встановити на головній площі країни справжній символ Києва ― скульптури здавна улюблених і шанованих народом перших покровителів Києва: Архангела Гавриїла та Діви Марії? Адже не виключено, що, зі зміною основної символіки столиці, зміниться на краще й доля держави, а значить ― і доля народу, що мешкає в ньому.

Міжнародна громадсьма організація «Лагода» виступила з ініціативою та пропозицією до влади міста та держави замінити символіку міста Києва та встановити на головній площі країни пам'ятник Архангелу Гавриїлу і Діві Марії замість наявного пам'ятника Архангелу Михаїлу. У відповідь на запит міською владою було повідомлено наступне: «... згідно з літописними та архівними документами, архангел Михаїл вважається покровителем великих князів міста Києва. Зображення Святого зустрічається на гербах Києва, починаючи з XV століття. На початку XX століття на вежі, яка вінчала будинок Міської думи, було встановлено зображення архистратига Михаїла ― покровителя Києва, який вражає змія.... У пам'ять про давню київську символіку на будівлі Думи (нині майдан Незалежності) у проекті реконструкції Печерських воріт було передбачено відновлення пам'ятного знака покровителеві міста Києва Архістратигу Михаїлу». А также сообщается следующее: «Разом з цим інформуємо, що Київська міська державна адміністрація прийняла розпорядження «Про поліпшення стану і благоустрою майдану Незалежності», який передбачає виготовлення нової скульптури Архістратига Михаїла». З повним змістом офіційної відповіді ви можете ознайомитися на сторінці: Документи.

Нагадаємо ситуацію. Зараз на центральній площі Києва стоїсть статуя Архангела Михаїла, встановлена 2001 року. Темний колір статуї, короткі крила Архангела Михаїла та багато інших невідповідностей православним канонам та слов'янській традиції викликали безліч нарікань громадськості та духовенства. Попередня скульптура Архангела Михаїла (стояла на місці постаменту з Глобусом) теж простояла недовго. До нинішнього пам'ятника не їздять фотографуватися навіть молодята. І ось зараз назріває ситуація, коли планують встановити третій варіант пам'ятника Архангелові Михаїлу ― «древньому покровителеві великих київських князів». Можливо, варто радикально поміняти рішення тут і зараз, змінивши майбутнє? А саме, замість скульптури Архангела Михаїла встановити важливий для країни символ на центральній площі столиці України ― споконвічних покровителів граду Києва: Архангела Гавриїла та Діви Марії? Може, тоді й відбудуться справжні зміни на краще в житті народу та держави, так, як і визначено в древніх писаннях: «Да еже целование архангелъ дасть Девице, будеть и граду сему. Къ оно ибо: «Радуйся, обрадованнаа! Господь с тобою!», къ граду же: «Радуйся, благоверныи граде! Господь с тобою!».

Віктор Єфремов,
учасник Міжнародної громадської організації «ЛАГОДА»