Лагода

«Добро там, де Ти!» — це девіз фестивалю «ДоброТи», який успішно відбувся 6 листопада 2011 року в Київському палаці дітей та юнацтва. Цього дня, за випадковим збігом, для мене символічно поєдналися два свята: свято ДоброТи і день визволення Києва від німецьких загарбників у далекому 1943 році. У розташованому поруч парку Слави, на тлі сліпучо-блакитного неба, золотом виблискував купол Києво-Печерської Лаври. Навіювалися роздуми про те, що таку нагоду милуватися сьогодні красотами столиці й Дніпра, бути присутнім на таких чудових святах, як Міжнародний фестиваль «ДоброТи», нам, своїм нащадкам, ціною життя дали радянські воїни. Саме завдяки їм ми та наші діти живемо під мирним небом.

Вдосталь насолодившись враженнями від красивого осіннього Києва, я відвідала сам фестиваль. Перше, що кинулося в очі, це неповторна атмосфера дружелюбності, посмішок і взаєморозуміння, яка панувала вже біля самого входу на цей захід. Було помітно, що тут зібралися люди різного віку, професій, які живуть в різних містах (навіть, як потім виявилося, країнах). Але всіх їх об'єднувала одна життєво важлива складова — творити Добро, тим самим підвищуючи свій моральний, духовний, культурний рівень самовдосконалення як особистості.

Було цікаво дізнатися, що ж саме відвідувачі фестивалю розуміють під поняттям «Доброти»? Деякі люди стверджували, що психологічне поняття «Доброта» — це позитивне емоційне налаштування, яке скеровує до корисних дій, поліпшує навколишнє середовище, допомагає долати труднощі в житті. Інші говорили, що це поняття, прямо протилежне «Злу», яке «працює» на зворотній ефект, і, звісно, знижує рівень культури, духовності, призводить до регресу особистості. А треті говорили, що Добро — це невід'ємна частина тебе, це думки і вчинки твого щоденного життя, це формат твого мислення і дій. Одна жінка, коли я в неї запитала про те, що для неї є Добро, дружньо кивнула й відповіла: «Так ось же воно — його важко не помітити в кожному учаснику та гостеві фестивалю». І дійсно, важко було не помітити цю дивовижну атмосферу, цю велику працю, яку зробила Міжнародна громадська організація «Лагода» для киян, для гостей міста та України.

Не можна було відірвати погляду від великої кількості фоторобіт, представлених на Міжнародній фотовиставці «Агапе». Ці фото були спеціально надіслані на конкурс. Це праця багатьох людей, і вона випромінювала любов і піднесену красу істинного мистецтва, яке, зазвичай, досить важко знайти на сучасних виставках. Нагородження переможців поетичного конкурсу, організованого всеукраїнською газетою «Пантелеймон цілитель», — це особливий штрих у програмі цього дня. Знайомство з кращими поетичними роботами, прозою допомогло збагатити свій внутрішній світ відчуттями доброти усіх авторів цих чудових творів. Здивувала і виставка бібліотек — своїм розмаїттям чудових книг про Доброту. Виявляється, що є хороша література і в наші дні. Тільки ось про добрі книги чомусь не кричить реклама. Вони, як і сама доброта, ніжно і дбайливо передаються з рук в руки, зберігаючи свою інтелектуальну чистоту.

Апогеєм фестивалю стали незвичайні соціальні ролики ДоброТи — із захоплюючим сюжетом, неймовірно барвисті, колоритні. Вони були надані на конкурс з різних країн — України, Росії, Чехії. Простота і мудрість, багатогранність сюжетів змушують замислитися про різні важливі моменти свого життя. Ми деколи забуваємо про них, безтурботно розтрачуючи свій життєвий час на порожні турботи й проблеми. Але ж в них таїться вся суть і корінь нашої Доброти! Як написано в книзі Анастасії Нових: «Життя дуже коротке, і треба встигнути духовне єство в серці пробудити».

Велике спасибі всім організаторам за прекрасне свято, яке допомогло тисячам людей побувати в дивовижному світі Доброти, відчути себе її носієм і творцем у своєму житті!

Наталія Шевченко м. Буча (Київська обл.)