Маленька допомога?

Як часто ми допомагаємо один одному? Не надаємо послуги з поблажливим виглядом, а саме допомагаємо. Допомога, яка часом іде від нас швидше, ніж ми усвідомлюємо цю дію. Це називають уважністю до людей, добросердям, лицарством та інтелігентністю.

На жаль, нині ці слова пов'язують з минулим, старомодним. Та чи може доброта застаріти?! Як давно ви допомагали ближньому своєму добрим словом, справою? Як давно ви допомагали літнім людям, відвідували своїх батьків? Як часто з кожним із нас бувало, що прояв ввічливості з нашого боку, навіть просто привітна посмішка були запорукою гарного настрою на цілий день. Буває й так, що якийсь вчинок, яким керувало почуття доброти, змінював ставлення людей до життя, точніше відкривав певне бачення, розчиняючи пелену егоїзму. Адже коли людина замкнута на собі, її світ перетворюється на болото. Вона не впускає у своє колись чисте озеро нових притоків і не намагається очистити своє маленьке джерело світла, все більше ввергаючи його в застояну рідину — Я, мені, моє.

Усе геніальне просто, намагайтеся жити в ладу зі своєю совістю, дозвольте вашому внутрішньому світові відкритися. Будьте добрішими й уважнішими один до одного і ваш світ, внутрішній світ, душа людська, джерело Світла розкриється і весело задзвонять його потоки, не залишивши сліду від того болота, в яке ми ввергаємо себе самі.

Добра на світі і в кожному зокрема набагато більше, ніж часом здається. Як сказав один мудрий чоловік, не буває поганого чи хорошого. Просто є наше ставлення до тієї чи іншої події. Так будьте самі собі гідом на своєму Шляху, помічайте в людях тільки хороше! Не буває маленької допомоги! Одна лише щира посмішка, маленький промінчик радості, здатні змінити на краще існуючі обставини, не кажучи вже про вчинки, якими рухає доброта і любов до людей.

Ольга Ромашкіна, м. Москва,
учасниця Міжнародної громадської організації «ЛАГОДА»

Наверх
 
Нравится