Лагода

Сьогодні багато людей замислюються про те, що ж таке людина? Яка її природа? Усе більше й більше людей усвідомлюють, що все, що відбувається з людиною, починається в її думках. Практично все в нашому житті ґрунтується на виборі. Миттєві та глобальні рішення, швидкоплинні бажання й мрії, світлі чи похмурі думки - усе це людина визначає своїм щосекундним вибором. Від цього вибору тягнеться ланцюжок подій, які створює сама людина. Адже життя - це Мить, і кожен цієї миті хоче бути щасливим. А щастя насправді дуже близько - просто треба повернутися у бік Добра й стати Людиною.

Світ наповнений матеріальними спокусами, які відволікають людину від правильних рішень і хороших думок про взаємодопомогу та любов. Мода, стереотипи, вплив реклами, наслідування героїв серіалів, віртуальний світ Інтернету, розмаїття доступних речей — кожне з цих понять концентрує увагу підлітка на собі. Усередині нього йде боротьба, думки, як блискавки, кидають його то в одну крайність, то в іншу. Він прагне спробувати в цьому житті все! У цьому віці він дивиться, слухає, читає, вбирає... У цьому віці формуються його смаки, пріоритети, а значить, приклад для наслідування наступним поколінням.

На жаль, більшість пріоритетів підлітків (та й дорослих теж) — нав'язані. З екрана телевізора і в Мережі йому пропонують для вибору ассортимент: пиво, горілка, сигарети, таблетки, наркотики... Ніхто не змушує його вживати все це. У сюжетах «просто» показано, що якщо пити пиво — будеш душею компанії, якщо хочеш бути цікавим і щоб з тобою спілкувалися — треба палити. Ну і безліч інших гачків для підвищення статусу «крутого перцю»: якщо хочеш бути впевненим у собі — треба купити квартиру, якщо хочеш бути щасливим — візьми кредит у банку. Щоправда, ніхто не показує, як потім банк псує життя тим позичальникам, коли їх життя ставить в умови відсутності зарплати, як поповнюються ряди бомжів.

Крім комерційної реклами споживчого формату знімають і транслюють соціальні ролики, замовником яких є держава. Серед них зустрічаються різні за змістом сюжети. Багато знято соціальної реклами про таку глобальну проблему, як наркотики. Соціальна реклама про наркотики часто ґрунтується на принципі контрасту. Наприклад: два брати йдуть до школи, один старанно вчиться, інший котиться вниз. Як результат — перший став нормальною людиною, другий живе де прийдеться... Якщо проаналізувати такі ролики, вірніше, подивитися їх очима підлітків — можна побачити наступне: один хлопець з компанією п'є пиво, пробує наркотики — весело, шумно, «круто», другий — просто читає книгу, сидить удома, прогулюється — нудно. Переваг у житті без наркотиків не видно.І підліток робить для себе висновок, що для того, щоб життя було наповнене радістю, треба обрати перший варіант.

Найчастіше людині підсвідомо нав'язують чужу його природі модель поведінки. Адже життя дійсно змінюється, якщо його наповнити іншим змістом, пов'язаним з творінням доброти і в думках, і в справах! Це добре розуміють ті, хто випробував на собі. Виходить, що ті, хто знімає подібні соціальні ролики, живуть іншими ідеалами або не можуть відійти від своїх уявних шаблонів? Тоді куди дивиться замовник соціальної реклами — держава?

Безліч роликів створено на жахливих кадрах «залежного» життя, причому таких, що дивитися людині зі слабкими нервами не варто. Зустрічаються сюжети, у яких докладно показано ЯК вживати наркотики, мабуть, саме з метою через страх донести глядачеві огиду до наркотиків. Може це й гарна мета, але проаналізуймо, до чого призводять ці картинки. Для наочності наведу відгуки людей, які переглянули серію роликів про наркотики й написали коментарі до них:

«У такій соціальній рекламі толку немає. Адже в ній показують те, що не можна. А, як відомо, найбільше хочеться того, чого не можна. І цікаво спробувати самому, щоб зрозуміти, чому не можна. Чому, наприклад, не можна пхати пальці в розетку, перебігати дорогу на червоне світло тощо.»

«Деякі ролики показують дуже докладно, як легко вживати наркотики, як це приємно. На те, що потім буде дуже погано й важко, вже не дивишся. Це ж буде потім, колись, та й взагалі не з тобою. Спробувати можна».

«Дивлюся я рекламу напоїв енергетичних, і дуже хочеться спробувати. Як у ній все яскраво й заманливо. Хочеться відчути переживання, недоступні без енергетиків... Набридли ці сірі будні, хочеться яскравих барв і гострих відчуттів…».

«Пити я покинув, наркотики не вживаю і не пробував. Я практично здоровий, у мене цікава й добре оплачувана робота, в особистому житті теж все чудово. Я люблю потусуватися в клубах, причому без будь-якого допінгу мені ВЕСЕЛО. Це чиста правда, але в більшості вона викликає недовіру і в той самий час захоплення. Чому ж у соціальних роликах усе ґрунтується на контрасті, що з наркотиками та енергетиками — яскраво й весело, а без них — сіро й нудно?...»

«Деякі підлітки, переглянувши таку «рекламу», можуть використовувати її у своєму житті для привернення уваги до себе, для того, щоб щось комусь довести, а ще гірше — помститися. Причому трагічні кадри ще більше підсилюють бажання зробити це».

«Дізнався багато подробиць з життя наркоманів. Хто мені скаже — навіщо це показують нашим дітям?!»

Судячи з усього, мета створення соціальних роликів і результат розходяться, причому в протилежних напрямках. Ці короткометражки притуплюють здатність обирати свій шлях — вони його нав'язують. Але в кожної людини неможливо відібрати силу її Душі. Усі ці спокуси ілюзорні, як і інші матеріальні блага. Що людині справді потрібно, так це любити. Уявіть, як горить світильник? Крапля за краплею в нього надходить олія. Що ж це за крапельки олії в нашому світильнику? Це маленькі щоденні вчинки: вірність, добрі слови, турбота про інших. А все інше — це кіптява на світильнику, яка створює темряву.

«Молодий хлопець підхопив дівчину на руки; підліток розмовляє зі своєю мамою й обіймає її, дівчина гарно танцює вальс на вечірці; дідусь милується своєю дружиною й квітами, які вона виростила! Хлопці разом проводять час, граючи у волейбол, дівчина-продавець з любов'ю працює, і вона щаслива... Вони живуть без наркотиків! Для них немає моди — вони живуть в радості! Їхнє життя не нудне — воно сповнене любові й турботи», — такі кадри можуть розбудити в людині прекрасну квітку, яка випромінює силу й світло. А коли ця квітка розквітає, і людина віддає свою увагу світлим думкам — їй і в голову не прийде «спробувати» інше життя.

Подивіться на світ чистим поглядом! Адже навколо так багато людей, яким потрібна допомога, добре слово або просто ваша усмішка! Такими, на мою думку, і повинні бути справжні соціальні ролики, які можуть виявитися дуже корисними для суспільства, особливо нині, в час глобальних природних катаклізм на Землі. Ретельно аналізуйте все побачене по телевізору або в Інтернеті, думайте і вирішуйте самі — яким шляхом іти, чому надавати перевагу. Адже те, чому ви присвячуєте увагу, просто зараз створює ваше майбутнє! І яким воно буде — залежить від кожного з нас.

МГО «ЛАГОДА» продовжує конкурс сценаріїв на кращий соціальний ролик «ДоброТи». Подробиці на сторінці http://lagoda.org/ru/projects/social

Світлана Литвиненко, м. Луганськ,
учасниця Міжнародної громадської організації «ЛАГОДА»